Освіта завадила кар’єрі

Для одного з кандидатів у судді проблеми виникли там, де їх важко було очікувати. Члени Вищої ради юстиції звернули увагу на те, що вуз, який видав претенденту диплом спеціаліста з правознавства, не мав необхідної акредитації. Для того щоб зрозуміти, як могла виникнути така ситуація, колегіальний орган вирішив звернутися до міністра освіти.

Проблеми з акредитацією

Стаття 64 закону «Про судоустрій і статус суддів» серед вимог до законників установлює, зокрема, необхідність отримання вищої юридичної освіти. Ця сама стаття містить також пояснення, що слід під нею розуміти, а саме — «вища юридична освіта, здобута в Україні за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра, а також вища юридична освіта за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем, здобута в іноземних державах та визнана в Україні в установленому законом порядку».

Звичайно, якщо людина знає, що вона не навчалась у вузі або отримала диплом за іншою спеціальністю, їй і в голову не прийде брати участь у конкурсному доборі. Якщо ж вона все-­таки вирішить спробувати свої сили, це буде досить швидко виявлено.

Разом з тим «освітні» проблеми на останньому етапі добору виникли в Алли Борсук, яка бажає працювати в Срібнянському райсуді Чернігівської області. При цьому вона справді навчалась у вузі за спеціальністю «правознавство», а, отримуючи диплом, навряд чи підозрювала, що з ним може бути щось негаразд. Однак проблеми, з якими зіткнулася кандидат, обговорили учасники секції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад.

Як повідомила секретар секції Лідія Ізовітова, А.Борсук у 2001 році закінчила Міжнародну академію управління персоналом за спеціальністю «правознавство» й отримала диплом спеціаліста. Разом з тим, відзначила Л.Ізовітова, у Міносвіти повідомили, що МАУП було акредитовано для підготовки спеціалістів з правознавства лише в червні 2002 р. Тобто через рік після того, як кандидат отримала диплом.

До речі, за відомостями інформаційно-виробничої системи «Освіта», диплом А.Борсук є дійсним. Проте, відповідаючи на додаткове звернення, Міносвіти надало інформацію, що у 2001 р. підготовка фахівців за спеціальністю «правознавство» в цьому ВНЗ не передбачалася.

Для того щоб розібратись у тому, як могла виникнути така неоднознач­на ситуація, Л.Ізовітова запропонувала запросити на наступне засідання представників Міносвіти. Голова секції розповіла, що у ВРЮ така ситуація виникає вже не вперше. Раніше в таких випадках фахівці пояснювали, що впродовж певного проміжку часу відбувалася процедура акредитації вузу. Таким чином, студенти вже навчалися за відповідною програмою та отримували дипломи без жодних порушень, хоча вуз і підвищив свій рівень дещо пізніше.

Глобальні проблеми

Члени ВРЮ звернули увагу на той факт, що якщо диплом не дає кандидату права стати суддею, то це фактично означатиме, що він виданий незаконно. При цьому такий висновок міг би спричинити лавиноподібну реакцію. Адже, якщо диплом незаконний, відповідати мають ті, хто його видавав. Крім цього, виникне питання щодо того, чому в системі «Освіта» документ відображається як дійсний.

Разом з тим Л.Ізовітова наголосила: оскільки в кандидата є диплом, то мають бути й права. «Права виникають поруч з обов’язками», — парирував голова ВРЮ Олександр Лавринович, наголосивши на тому, що, доки ситуація з документом про освіту не буде прояснена, претендента не можна навіть запрошувати на засідання ВРЮ.

Варіант виходу із ситуації запропонував заступник Голови Конституційного Суду Сергій Винокуров, який нещодавно ввійшов до складу ВРЮ. Член колегіального органу наголосив, що він не знає і не може знати те, чи мав вуз на той час відповідну акредитацію та чи правомірно було видано дипломи. «Якщо є спір і є сумнів, то ми повинні отримати офіційний документ від того органу, який має право дати оцінку цьому диплому», — зазначив С.Винокуров.

Він наголосив, що перед Міносвіти слід чітко поставити питання: дійсним чи недійсним є диплом. Після цього на думку С.Винокурова, Рада має діяти залежно від відповіді міністерства: якщо «освітяни» дадуть згоду — запросити кандидата на співбесіду.

Колегіальний орган підтримав таку позицію та вирішив звернутися до міністра освіти для отримання експертного висновку щодо

правомірності видання диплома.

Загалом же члени ВРЮ поспілкувались із 16 претендентами на мантії, щоправда, оскільки рішення секції не оголошувалось, їм доведеться дещо понервувати, очікуючи запрошення до Ради, яка й винесе остаточні вердикти, вказавши, хто з кандидатів зможе одягти мантію. З огляду на те що на чотирьох вересневих засіданнях ВРЮ відмовила 8 особам, претендентам не завадить повторити норми законодавства й перечитати свої реферати.