Виправдання обвинувачення

Змагальність процесу й надання додаткових можливостей стороні захисту сприяли формуванню більш принципової позиції судових органів, заявив на Всесвітній щорічній конференції Міжнародної асоціації прокурорів Генпрокурор України Віктор Пшонка. В результаті кількість винесених виправдувальних вироків зросла в 4 рази. До того ж у цьому році прокурори в апеляційному порядку оскаржили в 5 разів менше судових рішень у кримінальних провадженнях, ніж торік за процесуальним законодавством 1960 р.

Від боротьби до захисту

8 вересня в Москву з’їхалося близько 700 прокурорів з усього світу — США, Австралії, Канади, Німеччини, Китаю, Бразилії, Аргентини, ПАР, Великої Британії, Франції, Швейцарії, Італії, Таїланду, Саудівської Аравії, Японії, Норвегії, Швеції, Польщі, країн СНД, а також прибули представники 14 міжнародних організацій, зокрема ООН, Ради Європи та Євросоюзу. Все заради участі у Всесвітній щорічній конференції Міжнародної асоціації прокурорів. Тема заходу — «Прокурор і

верховенство закону». Українську делегацію очолив Генеральний прокурор В.Пшонка.

Основну частину своєї доповіді Генпрокурор присвятив змінам у кримінальному процесі, які відбулися зав­дяки тому, що був прийнятий новий КПК. За словами В.Пшонки, важливою умовою покращення якості досудового слідства та забезпечення законності його проведення є скасування інституту додаткового розслідування. «Недостатність доказів винуватості обвинуваченого, процесуальні помилки прокурора або слідчого закінчуються винесенням виправдувального вироку», — сказав він.

Генпрокурор відзначив, що така позиція законодавця продиктована рівністю сторін кримінального процесу, а також забезпеченням реалізації принципу презумпції невинуватості.

«Змагальність процесу і надання додаткових можливостей стороні захисту сприяли формуванню більш принципової позиції судових органів. У результаті зросла кількість винесених ними виправдувальних вироків (щодо 431 особи в цьому році, щодо 110 — у минулому)», — уточнив В.Пшонка. Таким чином, наголосив він, кримінальний процес в Україні максимально наближений до світових стандартів. «Його головною ідеєю є неухильне дотримання прав людини, гуманізм і реальна, а не задекларована рівність сторін. Сьогодні в Україні відбувається трансформація кримінального процесу із засобу боротьби зі злочинністю в механізм захисту людини й суспільства», — зауважив Генпрокурор.

Незмінність і незалежність

Механізм негласного отримання доказів під контролем слідчих і прокурорів став

ефективним інструментом правоохоронної діяльності, підкреслив Генеральний прокурор. «Введення інституту негласних слідчих дій, більшість з яких раніше охоплювалося оперативно-розшуковою діяльністю, стало принциповою новацією для кримінального процесу України. Сьогодні згідно з положеннями нового КПК такі дії проводяться виключно за погодженням з прокурором», — сказав він. За словами В.Пшонки, для ефективної реалізації завдань у цьому напрямі в кожній прокуратурі обладнані та сертифіковані відповідні кімнати для вивчення секретних документів. «А працюють з такими документами тільки співробітники, які мають відповідний допуск», — уточнив Генпрокурор.

До того ж у цьому році в апеляційному порядку прокурорами оскаржено в 5 разів менше судових рішень у кримінальних провадженнях, ніж торік за законодавством 1960 р. За словами українського високопосадовця, сприяли такому позитивному результату положення нового КПК, які забезпечили реалізацію принципу незмінності прокурора на всіх стадіях кримінального провадження. «Іншими словами, державне обвинувачення підтримує той прокурор, який був процесуальним керівником досудового розслідування. Таким чином, посилена роль прокурора в кримінальному провадженні, а також його відповідальність за результат», — сказав В.Пшонка.

Ще один позитив оновленого процесу, на який звернув увагу Генпрокурор, — мирові угоди, які стають дедалі більш популярними. «Прокурор прий­має рішення про укладення угод між сторонами обвинувачення й захисту про визнання вини й примирення підозрюваного з потерпілим. І незважаючи на те що цей інститут

новий для нашої правової системи, він активно використовується, тому, безперечно, є кроком уперед на шляху демократизації судочинства», — підкреслив В.Пшонка. За його словами, угоди стали ефективним механізмом зменшення строків досудового слідства, відновлення прав потерпілих, а також засобом виправлення злочинців. «Сьогодні кожне шосте кримінальне провадження направляється до суду з угодою про примирення», — уточнив Генпрокурор.

При цьому, на думку В.Пшонки, ефективне виконання покладених на прокурорів обов’язків можливе тільки в умовах реальної незалежності, тому наступний етап реформування прокуратури — прийняття нового закону «Про прокуратуру».

Адже його проект передбачає гарантії незалежності прокурорів і захист від втручання в їхню професійну діяльність за допомогою створення органів прокурорського самоврядування — Всеукраїнської конференції працівників прокуратури і Ради прокурорів України. «Це головна новація законопроекту. Такі органи самоврядування відповідатимуть за вирішення питань внутрішньої діяльності прокуратури. Ці інституції ще не стали нормою в організації органів прокуратури, але це вже стандарт з точки зору Венеціанської комісії», — зазначив В.Пшонка.

За його словами, в законопроекті також переглянуто порядок підбору кадрів та їх дисциплінарної відповідальності.

«Таким чином, прокуратура України виходить на зовсім новий рівень свого розвитку. В умовах реалізації норм нового КПК, а також прийняття нового закону «Про прокуратуру» органи прокуратури здатні повною мірою забезпечити

надійний захист прав і свобод громадян та верховенство права в кримінальному провадженні», — резюмував Генпрокурор.