Засадничі гарантії

Проект закону про внесення змін до Конституції щодо посилення гарантій незалежності суддів тривалий час обговорюється не лише особами, причетними до формування третьої гілки влади, а й безпосередньо тими, хто до неї належить. Судді наполягали на змінах, а парламентарі наполегливо над ними працювали, враховуючи всі пропозиції та побажання. Як засвідчило недавнє засідання Комітету Верховної Ради з питань правової політики, ще не всі народні депутати висловилися щодо законопроекту, хоча мали на те достатньо часу.

Нове життя ВРЮ

Незважаючи на різне ставлення нардепів до документа, він отримав позитивні відгуки експертів Венеціанської комісії та Ради Європи. «Ми врахували всі побажання та зауваження, тож нині пропоную підтримати законопроект, адже він внесе позитивні зміни в розвиток судової системи», — звернувся до членів комітету радник Президента Андрій Портнов.

Перед обговоренням він нагадав зміст основних

змін. Значну увагу розробники приділили формуванню Вищої ради юстиції. Адже саме склад цього органу, як виявилося, найбільше критикували зарубіжні експерти. На їхню думку, ВРЮ повинна бути незалежною від Уряду та адміністративних органів.

У проекті пропонується змінити склад та порядок формування Ради, а також її повноваження. Таким чином, «з’їзд суддів призначатиме 12 членів із числа суддів, забезпечуючи при цьому представництво судів різних інстанцій та спеціалізацій, з’їзди адвокатів, представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ — по два члени». До того ж до складу ВРЮ увійдуть за посадами голови Конституційного та Верховного судів, Ради суддів та Генеральний прокурор.

«А може, варто було б більш чітко визначити функції ВРЮ? Якщо Вища кваліфікаційна комісія суддів рекомендує суддю, то яка ж тоді роль Ради?» — поцікавилася секретар комітету Наталія Агафонова.

«На засіданні Венеціанської комісії ми говорили про повне розмежування повноважень ВККС і ВРЮ. Але ж ми не можемо переносити все в Конституцію. Такі зміни — рівень не Конституції, а законів», — пояснив А.Портнов.

Питання виникали й щодо ролі керівника ГПУ в складі ВРЮ. «Генпрокурор не бере участі в голосуванні під час прийняття членами Ради рішень стосовно суддів», — наголосив А.Портнов. Крім того, пропонується вилучити положення про 5-річний строк його пов­новажень. «Є рекомендації, щоб термін роботи Генпрокурора був навіть більшим за строк роботи новообраного парламенту. А от яким

буде цей термін — будемо говорити, розглядаючи закон «Про прокуратуру», — додав радник Президента.

По мантію — з мудрістю

Частина проекту — положення, які безпосередньо стосуються особи судді. У цьому контексті особливу роль відіграють пропозиції щодо підвищення вимог до осіб, які можуть претендувати на посаду судді. Чимало досвідчених юристів наголошували, що у 25 років, попри блискуче знання законодавства, людина ще не має життєвого досвіду, необхідної мудрості, аби здійснювати правосуддя. Тож автори ініціативи пропонують підвищити мінімальний вік для зайняття посади судді до 30, при цьому стаж роботи в галузі права претендента на мантію підвищується з 3 років до 5.

«Такі зміни сприятимуть тому, щоб суддями ставали особи з достатнім професійним та життєвим досвідом», — пояснив А.Портнов. Також планується збільшити граничний вік законників із 65 до 70 років.

Важливою нормою проекту його розробники визнають закріплення на конституційному рівні конкурсного добору на посаду судді. Також передбачаються зміни і в процедурі призначення. Позитивний висновок Венеціанської комісії отримала норма стосовно зменшення повноважень гаранта й парламенту щодо призначення суддів на посади. «Президент діятиме в межах подання ВРЮ, тобто виконуватиме лише церемоніальну роль. Глава держави не зможе не підписати указу про призначення судді», — пояснив А.Портнов.

«Я підтримую ініціативу щодо усунення політичного впливу під час формування судової

системи. Але ж змінами надаються серйозні важелі Президенту, який залишається активним учасником процесу формування судової системи!» — обурився член комітету Віктор Швець (ВО «Батьківщина»). «Я наголошую на тому, що роль Президента в цьому процесі суто церемоніальна», — повторив А.Портнов.

«Колеги! Ви говорите про усунення політичного впливу, чи то його зменшення. А скажіть, чому парламентарям треба впливати на діяльність судової системи? Думаю, політичну складову цього питання треба відкинути, а законопроект — підтримати!» — заявив позафракційний Сергій Міщенко.

Дехто із народних обранців доводив необхідність ще попрацювати над проектом і не відправляти його в такому стані до КС. Проте більшість не бачила приводів для дискусії.

Вислухавши думки членів комітету, А.Портнов зазначив: «Я уважно читаю всі пропозиції. Але жодного разу не бачив, щоб хтось скористався можливістю зареєструвати в 14-денний термін альтернативний законопроект і потім сперечався про доцільність обговорюваного. Ми вносимо пропозиції, напрацьовані Конституційною асамблеєю, створеною указом Президента. Цим законопроектом глава держави пропонує здійснити черговий етап системних змін у сфері судочинства, які зумовлені євроінтеграційними прагненнями України».

Повністю підтримала пропоновані зміни міністр юстиції Олена Лукаш, визначивши документ «прогресивним кроком на шляху до вільнюського саміту».

Більшістю голосів народні депутати проголосували за висновок комітету, озвучений

його очільником Валерієм Писаренком, — рекомендувати ВР включити законопроект №2522а до порядку денного та направити його до КС для одержання висновку щодо відповідності вимогам стст.157 та 158 Конституції.

Занадто незалежні?

Наступного дня розгляд у сесійному залі питання щодо направлення президентського проекту до КС нардепи сповна використали, аби висловити свої претензії до третьої гілки влади.

Опозицію насамперед турбувало позбавлення парламенту будь-якого впливу на судову систему та контролю за суддями з боку нардепів. Один із лідерів опозиції Арсеній Яценюк повідомив про наявність альтернативного проекту змін до Конституції, який також збираються направити на експертизу до Венеціанської комісії. Головною відмінністю цього документа від президентського є збільшення квоти парламенту в складі ВРЮ до 5 осіб і зменшення представників судової влади до 10. Проте європейські експерти навряд чи погодяться на те, аби залишити українську судову систему під політичним впливом, на чому неодноразово наголошували раніше.

Як зауважив під час виступу нардеп Олег Ляшко, навіть чинну процедуру формального голосування деякі парламентарі використовують для того, аби зажадати від претендента ухвалення потрібного їм судового рішення. Наприклад, того ж дня під час голосування за обрання суддів безстроково з проектів постанов ВР за наполяганням представників опозиції вилучалися прізвища окремих суддів. Формально — через наявність

скарг на їхню роботу. Або навіть через претензії до суддів усієї області загалом. Хоча, як наголосив голова ВККС Ігор Самсін, комісія розглянула всі заяви стосовно кандидатів на обрання безстроково й не знайшла підстав для того, аби поставити хрест бодай на одній суддівській кар’єрі.

У комуністів — своя «фішка» — обрання суддів народом. Лунали навіть пропозиції за таких умов не затверджувати в держбюджеті видатків на «занадто незалежну та безконтрольну» судову систему, а залишити її на самофінансуванні.

Урешті-решт усі фракції зійшлися на тому, що направлення проекту змін до КС — це тільки попередній крок. Мовляв, документ доопрацьовуватиметься з урахуванням думки єдиного органу конституційної юрисдикції. За це проголосували 377 нардепів. Щоправда, після того, як КС дасть висновок, парламент не матиме права вносити будь-які зміни.