Корупція мінус

Аналітики Transparency International проаналізували розроблений Міністерством юстиції законопроект стосовно внесення змін до антикорупційного законодавства і внесли пропозиції щодо зменшення потенційних корупціогенних чинників з урахуванням рекомендацій експертів Європейської комісії. На думку спеціалістів, серед головних позитивів нового документа — те, що були враховані недоліки змін до антикорупційного законодавства, прийнятих у квітні — травні 2013 року. Мінус — запропоновані норми містять низку термінологічних суперечностей, які необхідно усунути.

Від 425 до 17000 гривень?

Міністерство юстиції у серпні 2013 року підготувало законопроект щодо внесення до законодавства змін, які мали б врахувати рекомендації експертів Європейської комісії, спрямовані на вдосконалення правового регулювання у сфері запобігання та протидії корупції. На думку аналітиків Transparency International, в цілому в проекті взяті до уваги рекомендації GRECO (Групи держав проти

корупції), що були надані в рамках спільних першого та другого раундів, а також третього раунду оцінювання. Він грунтується на основних зауваженнях експертів Європейської комісії та пропонує низку новацій, зокрема в частині фінансового контролю за майновими деклараціями службовців та посилення відповідальності юридичних осіб приватного права за корупційні діяння.

Відзначаючи прогресивність проекту, Transparency International, однак, констатує, що запропоновані норми містять низку термінологічних суперечностей та можуть трактуватись як корупціогенно місткі. Саме тому представники організації запропонували стислий аналіз ключових викликів розробленого законопроекту та можливі пропозиції щодо їх вирішення.

Старший аналітик з питань аналізу антикорупційної політики Transparency International (Україна) Наталя Ковальчук констатує, що позитивним аспектом є врахування у законопроекті Міністерства юстиції недоліків змін до антикорупційного законодавства, прийнятих у квітні — травні 2013 року, які суттєво оновили закон «Про засади запобігання і протидії корупції» від 7.04.2011 №3206, Кримінальний кодекс, Кримінальний процесуальний кодекс та Кодекс про адміністративні правопорушення, а особливо запровадження відповідальності за надання завідомо недостовірних відомостей у деклараціях.

На сьогодні закон «Про засади запобігання і протидії корупції» від 7.04.2011 №3206 (зі змінами) передбачає у разі встановлення за результатами перевірки декларацій ознак правопорушення лише письмове повідомлення

керівника відповідного державного органу та правоохоронних органів. Частиною 1 ст.1726 Кодексу про адміністративні правопорушення встановлено відповідальність лише за неподання або несвоєчасне подання декларацій. Штраф за таке діяння становить від 10 до 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (відповідно, 170—425 грн.).

Законопроектом передбачено встановити аналогічний розмір штрафу і за надання завідомо недостовірних відомостей в такій декларації. Такий підхід є вкрай необхідною складовою створення дієвої системи декларування доходів та видатків державних службовців. Водночас проблемність ситуації полягає у тому, що розмір штрафу, який встановлено за недостовірність даних, є настільки мізерним (максимум — 425 грн.), що сприятиме ухиленню від використання встановленої законом процедури та спонукатиме до того, що державному службовцю буде набагато вигідніше сплатити штраф, аніж задекларувати всі свої доходи, а особливо видатки. Крім того, є незрозумілим з огляду на теперішній рівень цін економічний розрахунок розміру штрафу.

Українські експерти пропонують своє рішення. Вони вважають, що необхідно збільшити розмір штрафу за надання недостовірної інформації в деклараціях до відчутної суми, яка змушувала б державного службовця замислитися при декларуванні. Наприклад, це може бути половина розміру заробітної плати державного службовця (в середньому рівень зарплати чиновників, які обіймають керівні посади різного рівня та дійсно мають що приховувати, становить у середньому приблизно 10 тис. грн.). Таким чином, діапазоном може бути розмір

штрафу від 300 до 1000 не­оподатковуваних мінімумів доходів громадян (відповідно, від 5100 до 17000 грн.).

Свобода, але обмежена

Ще одним аспектом законопроекту, що потребує додаткового вивчення, на думку виконавчого директора Transparency International (Україна) Олексія Хмари, є покладення функцій фінансового контролю за деклараціями на органи доходів і зборів. Такий підхід є більш дієвим порівняно із наявним, коли такі функції здійснюють фактично залежні органи — спеціальні підрозділи із запобігання та протидії корупції, які створені у центральних та місцевих органах виконавчої влади. Разом з тим проблемним залишається фактичне збереження статус-кво в ситуації гарантування незалежної та неупередженої роботи вже іншого органу, відповідального за фінансовий контроль деклара-
цій.

Окрім того, законопроект містить відсильну норму щодо затвердження самої процедури фінансового контролю центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової та митної політики, не встановлюючи основних елементів системи контролю. У випадку прийняття законопроекту в поточній редакції може виникнути ситуація надмірної свободи підзаконного нормотворення, що призведе до заниження рівня правового регулювання такого важливого питання, як фінансовий контроль, процедура проведення якого має бути максимально прозорою. «Що робити задля вирішення проблеми? — запитують експерти і відразу ж дають відповідь: — Необхідно безпосередньо в законопроекті передбачити

основні положення процедури здійснення фінансового контролю, а більш детальну характеристику процесу закріпити нормативним актом Кабінету Міністрів».

У скороченому діапазоні

Розроблений Мін’юстом законопроект пропонує збільшити розмір штрафу для юридичних осіб за корупційні правопорушення. Діапазон штрафів змінено з 5 тис. — 75 тис. неоподатко­вуваних мінімумів доходів громадян (відповідно, 85000—1275000 грн.) до 10 тис. — 150 тис. таких мінімумів (відповідно, 170000—2550000 грн.). Однак законопроектом передбачається дуже великий та непропорційний діапазон санкцій за зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права з необгрунтовано заниженими розмірами штрафів (2550—6800 грн.) до позбавлення волі на строк до двох років.

Чинна редакція ст.3641 Кримінального кодексу передбачає покарання за такий злочин у вигляді штрафу від 500 до 2 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500—34000 грн.) із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років.

Натомість законопроектом передбачено діапазон санкцій на вибір судді: штраф від 150 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2550—6800 грн.) або виправні роботи на строк до одного року, або арешт на строк до трьох місяців, або обмеження волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років.

Н.Ковальчук вважає, що проблемність ситуації полягає у тому, що такий підхід до

встановлення покарання сприятиме надмірному розширенню дискреційних повноважень суддів, оскільки для посадової особи створюється можливість на власний вибір визначати вид відповідальності: чи штраф, чи обмеження волі. На думку експерта, з метою уникнення виникнення корупціогенних ризиків при застосуванні норм законопроекту слід скоротити діапазон видів відповідальності, збільшивши розмір штрафів та, відповідно, зменшивши строк обмеження волі. Аналогічні зауваження стосуються також змін до ст.3683 КК «Підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми» та ст.3684 «Підкуп особи, яка надає пуб­лічні послуги».

Незважаючи на вищенаведені недоліки, експерти визнають, що в цілому законопроект відповідає європейським критеріям, а успішні антикорупційні ініціативи як Уряду, так і громадськості позитивно впливають на процес інтеграції України до Європейського Союзу, що є на сьогодні одним із пріоритетних напрямків подальшого політичного та економічного розвитку України.