flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Альтернативи немає

29 липня 2013, 11:18

У проекту змін до розділу «Правосуддя» Конституції, внесеного до парламенту главою держави, не буде альтернативного варіанта. Як стало відомо, представники фракції ПП «УДАР» не підтримали пропозицій, розроблених партнерами по опозиції.

Ще на минулому тижні Арсеній Яценюк заявив, що опозиція підготувала своє бачення адаптації українського судочинства до європейських стандартів і передає відповідний законопроект на реєстрацію до Верховної Ради. Були оприлюднені й ключові положення того документа.

Зокрема, опозиція мала намір поставити всіх служителів Феміди під контроль, для чого запровадити поняття імпічменту судді, який міг би реалізовуватися шляхом проведення місцевих референдумів, та збільшити парламентську квоту у Вищій раді юстиції до 5 представників. Своєю чергою склад ВРЮ пропонувалося скоротити до 15 осіб (10 призначає з’їзд суддів) і позбутися входження до складу цього органу осіб за посадами. Нагадаємо, що за президентським проектом чисельність ВРЮ залишається тією самою, при цьому 12 суддів обираються колегами на з’їзді, по два представники делегують адвокати та науковці й 4 місця резервуються за головами Конституційного і Верховного судів, Ради суддів України та Генеральним прокурором.

Прикметно, що залучення політичного органу до формування складу ВРЮ вже отримало негативну оцінку Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України». Адже портфелі, які роздає парламент, так чи інакше стають предметом політичних торгів. Наприклад, сама тільки запропонована кількість представників ВР у ВРЮ дозволяє припустити, що опозиція розраховує мінімум на двох своїх посланців.

Водночас колегіальний орган, за версією опозиції, наділятиметься всіма повноваженнями щодо призначення, звільнення та переведення суддів. А питаннями утворення та ліквідації судів

відатиме парламент, а не Президент.

Не обійшлося без ідей про ліквідацію — опозиція вважає за необхідне відмовитися від існування Конституційного Суду, «як органу, який себе пов­ністю дискредитував». Його функції, на думку розробників, здатен виконувати Верховний Суд. Крім того, останньому мали намір повернути й усі попередні процесуальні повноваження.

Щоправда, експерти-конституціоналісти вже висловили сумнів щодо доцільності такого перерозподілу. «Це — абсолютно неграмотний і непрофесійний підхід… Так, проблема справді існує, але це не означає, що її треба вирішувати в такий примітивний спосіб», — заявив суддя КС у відставці Микола Козюбра. Він уважає, що судді загальної юрисдикції, включаючи ВС, не впораються з функціями КС.

Проте озвучені опозицією наміри так і залишаться на папері: під проектом, підготовленим фракціями ВО «Батьківщина» та ВО «Свобода», підписалися тільки 127 народних депутатів при необхідних 150-ти. Представники «УДАРу» відмовилися від його візування, оскільки, як стало відомо «ЗіБ» із власних джерел, мали претензії до змісту пропозицій. Як відзначають експерти, це може бути пов’язано з тим, що лідери «Батьківщини» та «Свободи» вчергове не порадилися з партнерами по опозиції щодо своїх ініціатив.

Крім того, згідно ст.143 Регламенту Верховної Ради альтернативні законопроекти про внесення змін до Конституції можуть бути подані до ВР лише протягом 14 днів після реєстрації початкового. Оскільки президентський законопроект «Про внесення змін до Конституції України щодо посилення гарантій незалежності суддів» №2522а було зареєстровано ще 4 липня, термін подання альтернатив уже сплив.

Тож очевидно, що ВР на осінній сесії розглядатиме лише один варіант конституційних змін до розділу «Правосуддя», який уже отримав схвальну оцінку Венеціанської комісії. І відмова опозиції підтримати пропоновані зміни означатиме відмову від європейських стандартів у судочинстві.

До того ж, на думку експертів, неузгодженість дій усередині опозиції стосовно одного з наріжних питань також означає, що прийдешня виборча кампанія опозиції будуватиметься на різному баченні її лідерами майбутнього судочинства.

Джерело: газета "Закон і Бізнес"