Репрезинтація висновку №24 Консультативної ради європейських суддів.

Міжнародні експерти пояснили, якими принципами мають керуватися судові ради

Днями відбулася репрезентація висновку №24 Консультативної ради європейських суддів. На круглому столі експерти обговорили еволюцію судових рад та їхню роль у незалежній та неупередженій системі правосуддя.

Співпраця задля прозорості

На початку засідання Голова Верховного Суду Валентина Данішевська (на той момент її відставка ще не була прийнята. — Прим. ред.) зауважила: «Ми орієнтуємося на цінності й стандарти Ради Європи, вивчаємо висновки КРЄС і використовуємо їх у процесі розбудови судової системи та під час розгляду спорів, що стосуються суддівської кар’єри». При цьому законниця наголосила, що незабаром розпочинають роботу конкурсна комісія з обрання членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів та етична рада, і висновок №24 є дуже важливим для організації їхньої роботи.

За словами В.Данішевської, останні 2 роки в Україні спостерігаються небезпечні явища, які роблять судову владу дещо розбалансованою. «Незалежність — це найбільша цінність, яку ми маємо плекати для того, аби суд був справедливим і неупередженим», — зазначила голова ВС.

Своєю чергою секретар Великої палати ВС Всеволод Князєв (наступник В.Данішевської на посаді очільника ВС) звернув увагу на те, що більшість положень висновку вже

імплементовані в нормативних актах України, на підставі яких діє судова влада. Однак необхідна подальша законотворча робота, метою якої є відповідність цінностям, закладеним у цьому документі.

Водночас керівник секретаріату КРЄС Арташес Мелікян акцентував увагу на тому, що висновок є свого роду правовими межами для суддів. Це дозволяє їм ефективно розглядати справи на національному рівні з дотриманням міжнародних стандартів.

«КРЄС відіграє важливу дорадчу роль і є тим органом, який узагальнює найкращі передові практики РЄ й перетворює їх на так звані «м’які» стандарти. Крім того, посилання на висновки досить часто містяться в рішеннях національних судів та Європейського суду з прав людини», — зазначив А.Мелікян.

Актуальність рекомендацій

Міжнародний експерт РЄ Дуро Сесса зауважив, що розвиток подій за останні кілька років став викликом для суддівських стандартів. За його словами, це зумовило необхідність підтвердити принципи, які були закріплені у висновку №10 (2007 р.). Тож новий документ став своєрідним продовженням попереднього.

Розглядаючи положення висновку №24, Д.Сесса приділив увагу питанням легітимності та підзвітності судових рад, окреслив їхні завдання й вимоги до формування кадрового складу. «Кожна судова рада та влада, яку вона представляє, має набути довіри суспільства та його підтримки шляхом відмінної, прозорої роботи», — наголосив міжнародний експерт. Судді повинні бути вільними при прийнятті рішення у справах і не піддаватися неналежному впливу.

Важливим аспектом щодо відбору кандидатів є те, що до складу судової ради не можуть входити представники законодавчої чи виконавчої влади. Натомість більшість членів

мають бути суддями, обраними своїми ж колегами. Це гарантує якомога ширше представництво інстанцій, а також регіональну та гендерну різноманітність. При цьому КРЄС рекомендує обирати до складу та представників громадськості.

«Звільняти членів ради можна лише в разі доведення того, що вони вчинили серйозний проступок. Усе має відбуватися тільки в межах процедури, яка гарантує право на справедливий суд», — підсумував Д.Сесса.

Також міжнародний експерт повідомив, що наступний висновок КРЄС стосуватиметься одного з найбільш актуальних питань сьогодення — свободи слова суддів.

Натомість у висновку не згадується ані словом про необхідність залучення якихось іноземців до формування складу судових рад. Тим більше в спосіб, коли такі експерти автоматично отримують контрольно-дисциплінарні повноваження навіть без наявності акта українського органу влади про їх призначення, як у випадку з членами ЕР.

Звісно, завжди можна пояснити необхідність тих чи інших дій «виключними обставинами» або «тимчасовістю». Проте питання про те, чи може судова влада бути «тимчасово залежна», напевне, для членів КРЄС є риторичним.

В українському контексті

Віктор Городовенко з Конституційного Суду поінформував, що в минулому році посилання на висновки КРЄС містилися в більш ніж 33 тис. рішень судів загальної юрисдикції. Відтоді зазначений показник зріс майже вдвічі. Адже станом на 29.11.2021 загальними судами було застосовано такі висновки в понад 60 тис. рішень.

Своєю чергою в.о. голови ВРП Олексій Маловацький відзначив, що наразі тривають дискусії щодо права ради на звернення до КС із

конституційними поданнями. «Це питання неодноразово порушувалося перед ВР, і воно є дуже актуальним. Адже ми бачимо набагато більше проблем, які існують в українському законодавстві», — зауважив О.Маловацький. Водночас він звернув увагу на питання стосовно обрання членів ВРП за квотою парламенту та строку перебування на посаді.

Голова Ради суддів Богдан Моніч зазначив, що в Україні було прийнято низку законів, які мали на меті забезпечити впровадження чергового етапу судової реформи. Уся суддівська спільнота наголошувала на проблемах, пов’язаних з ними.

«У висновку №24 ми бачимо, що досить багато з наших застережень виявились актуальними. РСУ наполягає на необхідності внесення змін до законодавчих актів задля зменшення ризиків визнання неконституційними окремих положень законів та для того, щоб не поставити під сумнів судову реформу, яка зараз реалізується», — наголосив Б.Моніч.

Безумовно, висновок КРЄС охопив важливі аспекти, які є необхідними для ефективного функціонування системи правосуддя. Однак потрібен час не тільки для імплементації цього документа, а й для того, щоб у нашій країні законодавець навчився-таки послуговуватися рекомендаціями компетентних експертів. І не тільки тих, яких просувають наші міжнародні партнери для контролю за доброчесністю суддівських лав.